|
ПОТЕНЦІЯ
Потенція розгойдує хрести
Між зірковидним полум’ям фіалки,
Голубить світлоокий взір русалки
Край гумору вселірної струни.
Свистить в розгоні вітер межи віт,
Розхитуючи абсолютну непокірність
Переконань про поділ і про рівність,
Про віддзеркалення невидимих воріт.
Несамовито ріже дуба світ
Замотеличений причиною сум’яття
І сновидінь людських тріщить багаття
Займаючи відрослий пустоцвіт.
Розвіює крило тіні димка
Бджолиний ніс збира нектар годаті,
І осідла грозу, в веснянім платті
Співає радість, силу розгорта …
19.06.2017
| 