СЕРЦЕ
Пробудилось у грудях Cонце,
Розбудило мене від сну.
Розкажи мені, Боже , за що
Запалив Ти в мені Весну?!
Розпалив Ти в мені Багаття,
Його Полум»я в світ тече,
Ніжно полум'я всіх голубить
І не палить, і не пече.
Взором в лоно його я лину,
Бачу, Cяйву нема кінця
І чим глибше в його Середину,
Тим Безкрайніша Висота.
Проникаю Зірки, Планети,
В Сонце вхожу, і не в одне,
Пролітають повз зір комети,
Не торкають вони мене.
Глибше Лину, до крайнього Сонця,
Що на Всесвіт увесь горить!
Де я? Боже? У Тебе Вдома?
ВСЕ ВМІСТИЛОСЬ В ЄДИНУ МИТЬ!
Всесвіт ввесь у Сердечнім Лоні,
Життєдайна Творця Краса
І не видно в Глибинах люті,
І сумного не видно лиця.
Все Радіє у Творчій Силі,
Розвертаючи Нову Мить!
Ми Єдині у Серці Бога!
В Нашім Серці Любов Горить!
|