ВИР
Лиш Дух спонукає до Ритму
Вселенської сили буття,
Почуй на одинці злиття,
Відчуй мить єднання, не битву.
Лиш Дух розмовляє любов’ю,
До єдності кличе думки,
Тримає Вселенські роки
В гармонії втілених ролей.
А вічність буття вирина
З травинки, що грає на вітрі
Розмножує смисли із літер,
Народжує й тихо мина
За ролями ролей ігра,
Творіння міняє мотиви,
За дивом формується диво,
Зростає в тім сила Жива.
Бо Дух проявляє завжди
По вибору думи й надії,
Від вибору линуть події,
У Дусі єднаєш світи.
30.04.2020
|