Єдине все у всесвіті.
Єдність
на всіх рівнях проявляється як взаємодія тільки через прохід всередину власної
глибини крізь всі рівні буття внутрішньої суті, що є зовнішнім проявом. Глибина
нашої внутрішньої суті бездонна, в Серці знаходиться весь наш Всесвіт і все буття.
Спускаючись
з центру Буття на поверхню, на матеріальний план, чим є локальна всесвіт, ми
набираємо все більше тіл, стаємо твердіше, йдемо своїм істинним проходом на
поверхню матерії. Втілюючись
тут, ми забуваємо, хто ми і наш істинний шлях назад додому. І
цей шлях до Бога завжди з нами, двері відкриті. На
певному рівні ми проробляли шлях розвитку свідомості, розширюючи і
матеріалізуючи тіла, виявляючи життя фізичне при зменшенні швидкості вібрації
разом зі свідомістю нашої Матері Землі, набираючи досвід, розширюючи
свідомість. Свідомість
Землі не відокремлена від нашої, ми єдині у взаємодії. Проходячи
через рівні функціонування себе, природним процесом, керуючись внутрішнім
інтелектом, що є Божественна Гармонія, Божественний ритм, Божественний Резонанс
і т.д., ми гармонійно і в Ритмі Творця виходимо до рівня Себе як Вищий Свій
Прояв, стаємо тими, хто ми є .
Але
при проходженні наше его як штучний інтелект, намагається керувати процесом,
прив'язуючи нас до запропонованих зовнішніх шляхів. Зовнішнє
завжди здається ближче, пропоноване часто вміщено красивою упаковкою і здається
легше доступно. Внутрішній же
шлях завжди складний і здається недоступним. Нам
подають руку прикрашені пропозиції, які торкають наші серця вишуканими
пропозиціями потрапити в казкові світи, але зовнішнє керівництво завжди
оманливе, завжди! Справжнім
є тільки внутрішній шлях самовдосконалення, піднесення відбувається тільки
всередину. Всі
Зоряні брами, запропоновані зовнішніми ченелерамі не є нашою внутрішньою
частиною і тому ведуть вони в невідомість. Це не є Вознесіння! Христос не
сідав на Інопланетний корабель, щоб піднестися. На
Землю ми не спустилися на космічних кораблях і не через зоряні ворота і тому
виходити будемо через внутрішню свою суть. «Не
допусти, щоб поверхневе ввело нас в оману» - такі слова є в молитві, яку імовірно
вимовляв Ісус, що збереглися до сьогоднішніх днів в свитках Мертвого моря.
Сьогодні
здається, що штучний інтелект править світом, тому що немає в природі людини
того, чим живуть сьогоднішні люди - здатність і бажання володарювати, бажання
споживати без міри. Наша
природа - природа дарування. Ми - віддаючи - отримуємо,
взаємотворимо. Ми
творці і це є нашою істиною.
Як одночасно
приймати все зовнішнє і заходити всередину. Через
прийняття приходить розуміння зовнішніх подій, через прийняття відкривається
серце і ллється любов, яка висвітлює дорогу в будь-яку саму непрохідну пітьму. Приходить
розуміння, як ти потрапив в світ, де стільки спокус і зовнішніх прийомів, в
якому така щільна завіса на шляху своєї істинної суті. Як
говорив Ісус у загубленому Євангеліє: «І с у с. Царство
Боже завжди тут, але ви не знаєте як
в нього війти. 31. А що воно таке
запитайте у немовлят, котрі смокчуть молоко, що не вміють говорити. І якщо зможете почути відповідь, то будете
знать 32. Хто має вуха, нехай почує. Якщо
ті, які ведуть вас, говорять вам: Дивіться, Царство в небі! - тоді птахи небесні
випередять вас. Якщо
вони говорять вам, що
воно
- в море, тоді риби випередять вас 33.
Не вірте таким і не ходіть за ними.
І с у с. Те небо,
про який кажу, усередині вас і поза вами, і Царство Боже в цьому небі і ніякому
іншому 31. І
далеко за ним йти не потрібно, і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Царство Боже
всередині вас є 34.І не розумієте самі,
який скарб у собі приховуєте, тому й поводитеся немов жебраки. Але я, я дивуюся тому, як
таке велике
багатство укладено в такій бідності 35.І
знайте: якщо Бог стукає у ваші двері, то він стукає одночасно і зовні, і з
середини. 31 І якщо хочете відкрити йому дорогу, то
зніміть двері свої з петель і викиньте геть. Нехай світло всередині
людини зіллється з божественним світлом і, єдиним зробившись, освітить весь
світ! 36.Не бійтеся заблукати, коли будете шукати
свій
шлях, лише найсильніші здатні на це. І тих, хто пішов з стада, Пастир любить більше від інших,
бо тільки їм дано знайти заповітну дорогу
56.І с у с. І справді негідно людину
худобою називати. Бо людина впала нижче! І немає
провини
худоби в тому, що вона у загоні перебуває, бо загін той господар
для нього збудував. Людина
ж, на свою ганьбу, створила те, на що не здатна ні одна жива істота: спорудила
в'язницю собі руками своїми і сама себе в неї помістила.»
Період
калі юги закінчує своє існування. Все
повертається до єдності, до цілісної суті, народжуючи Нове Творіння.
Свідомість
дитини вільна, безмежна, тому що не було під лещатами впливів ззовні. Проходячи
досвід цього всесвіту, точка сприйняття змінює свій фокус і, на жаль потрапляє
під впливи низьких вібрацій.
Все відбувається для нашого Добра!
|
| Категорія: Мої статті | Додав: Mariya (04.10.2011)
|
| Переглядів: 964
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
Меню сайту
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|