|
Сьогодні, дивлячись з
центру на дні минулі, які є в режимі буття тут і зараз, проглядаючи
причинно-наслідковий ланцюг дійсності всього часу після падіння людства в
частоти трьохвимірної свідомості, можна впевнено проводити бесіду – енергетичне
розширення дійсності, яке виводить свідомість зі сну розділення і неприйняття
людиною власної Божественної основи.
«Пророк подивився на Землю і помер, насичений
днями…» - теорія, яка дає імпульс охоплення власної глибини, усвідомлення
всього процесу творіння, проникнення в першооснову всього. Це здійснив Пророк
Ілля, Ісус Христос, Мати Марія, Ксенія Петербурзька (1732-1806), проводили
великі мудреці у всі часи на протязі послідніх тринадцять тисяч років. Тобто,
наповнивши все своє єство абсолютним
знанням істини, всі вони, відбуваючись в фізичних тілах, здійснювали перехід у
вищі частотні стани, у вищу дійсність. На фізичному рівні це виглядало як
сильний спалах світла, тобто вибух енергії, при цьому відбувалось абсолютне
зникнення тіла з фізичної реальності.
Що знали пророки? Яка їх дія?
Всі великі релігії світу були
засновані втіленими на Землі цілісними особистостями, які в своєму
світосприйнятті знаходились в стані не розділення з власним Вищим Я, або на
протязі життя здійснили повне поєднання з Ним. Їх сприйняття передавало цілісне
бачення буття, відображало повну картину реальності, яка не обмежується
проявленим буттям в фізичній реальності. Всі священні тексти були передані з
вищих глибин власної особистості Мудрих Вчителів людства. Веди, Біблія, Тора, Кабала, Коран,
Бхагад-Гіта є чистим потоком істини з першоджерела, з єдиного закону Творіння і
проникнення в глибини священних текстів сприяє
пробудженню людської свідомості, поєднанню з власною пам”яттю, а отже істинним
розумінням себе. Наповнені енергією, Духом, писання дають імпульс в проникнення сакральних енергетичних послань, які в свою чергу відкривають смисл
всього перебування в фізичному процесі існування. Незважаючи на внесені на протязі віків зміни
при перекладі текстів, Писання несуть в собі все первозданне значення саме в
глибинному своєму викладенні і ніхто зі смертних не здатен внести перекручення
у внутрішній світ текстів. Хоч в 15ст. були спроби змінити Коран тезкою
пророка, саме в ту частину, де найбільш описується важливість джихаду, людина,
перебуваючи в чистому стані сприйняття, здатна відрізнити справжній зміст
тексту, а саме вказівку не на зовнішнього ворога, а зусилля, направлене на
внутрішній стан людини.
Не було ніколи такого часу, щоб не
було нас.
|