Обрій Серця

Четвер, 28.03.2024, 15:41

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Реєстрація | Вхід

Головна » 2016 » Грудень » 20 » БАЧУЙ
22:11
БАЧУЙ

Бачуй

На Принебессі повнозвуччя арф

Дієзами органить по безмкежжю.

Хвилястий океан у безбережжі

Цілує простір радістю струмка.

 

Дзвенить життя, потік не замовка,

Літає простотіле зосереддя,

Бодай у тлінь? Навмисне осереддя

Дівочиться, ламає язика.

 

У дзвоні літ промовисто зітха

Вселірність тиші, вогнесвятість Духу

Розродження у полі аніруху,

Розтворення незримість виверта

 

У ясносвіт! Різдвяна мить єдина,

Єдине все! Від суєття думок

До Святомиті привела стежина

Променів серця, вдячності щовдох.

 

Смакотворіння обрій розмикає,

Нема країв, розполення нема -

Все ти в тобі, тобою небо сяє,

Тобою омивається весна.

 

Духотворінь веде крізь зиму літа,

Крізь опростоволосу неведінь

У живомить: цвітіння самоцвіту

З Лона Єдиного – пробудження Творінь.

 

Безмежні крила дихають любов’ю,

Розкривши всі обійми всіх обійм,

Радіє все, все відає тобою

В блакитнім взорі за промінням вій.

15.12.2016

Переглядів: 564 | Додав: Mariya | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0