Реальність, дійсність, штучний інтелект.
Історія розвитку поточної цивілізації – це низка виникнення проблем людства і шляхів їх вирішення. Та як бачимо, вирішення проблем супроводжуються створенням нових, тому відбуваються повторні схожі події, такий собі постійний коловорот проблем. Звідки виникають ті чи інші проблеми? Хто їх створює?
Всім зрозуміло, що проблеми створюються самими людьми. Навіщо людство зависло в такій собі проблемній системі і всі вирішення відбуваються з різними побічними ефектами? Чому всі наукові теорії з часом спростовуються повністю чи доповнюються? Це стосується абсолютно всіх сфер життєдіяльності.
В інет-джерелах є документальний фільм про таємниці космонавтів, в яких всі космонавти в один голос розповідають про зміну стану свідомості в польотах: чують голоси, музику, на період польоту знаходяться в квантовому сприйнятті, тому що бачать і чують інакше, навіть члени екіпажу інколи розуміють один одного без слів, тобто телепатично передають інформацію. Якось в одному з польотів, по розповіді космонавта, невідомий голос передав йому переконання про некомпетентність землян щодо вірності польотів, з чого було зрозуміло, що земляни не мають уяви як вірно входити в простори космосу. Було передано ще, що свідомість Землян обмежена і краще так не літати. Чому?
І що це за інший стан, чому стан людини змінюється, коли вона знаходиться дуже високо над Землею? Чому в такий стан вона не може чи насилу може потрапити безпосередньо на Землі?
Сьогодні в розмові хороший приятель навів приклад до теми: якщо закрити бліх в банці, вони якийсь час будуть скакати, намагатись вибратись з банки, але потім їх намагання зникає і вони звикають до свого положення. Згодом, якщо відкрити кришку банки, блохи не будуть пробувати вискочити і так завершуватимуть своє існування в цій банці.
ЯК ЛЮДИНА, при такій свідомості, змогла ЗВИКНУТИ ДО закритої «банки», і навіть коли сама кришка ВЖЕ ВІДКРИТА, далі продовжує сидіти в закритті, чекаючи свого кінця?
І хто закрив кришку над Землею? Чому людина, снуючи по Землі, не усвідомлює себе в космосі, а космос здається їй таким далеким? Скажете – гравітація? Чи гравітація так діє на людину, чи саме РОЗУМІННЯ ГРАВІТАЦІЇ? Це такі закони фізики, чи таке сприйняття цих законів? І звідки взялось переконання, що «банка» закрита?
Розмова про це ведеться відколи виникло переконання закритого простору, тобто обмеження людини. Але тих, хто показує людству можливості бути за межами банки, завжди уникали або намагались знищити. Може добре людям бути в ролі блох, яких закрили в банці? Може так і треба людям, жити в клітці, якщо вони усіма силами заперечують можливості іншого існування, сприйняття, вважаючи «банку» нормою? Чи треба людині знати ким вона насправді є, чи свої справжні можливості?
Дуже гарну гру нещодавно розробила одна компанія вказана нижче, головною відмінною рисою AlphaGo від всіх інших систем є те, що ця програма вміє грати сама з собою і самовдосконалюватися, пристосовуючись до суперника і знаходячи абсолютно нетривіальні і несподівані для людини шляхи обіграти його.
"Чому я на цьому зупиняюся - це перший крок в абсолютно таємниче майбутнє. Як народився AlphaGo? Спочатку його творці зібрали базу з 30 мільйонів різних ігрових позицій, і натренували на ній первинну нейронну мережу. Потім вони її дублювали, і друга мережа почала грати з першою. І в результаті, через кілька мільярдів ітерацій, виникло щось третє, що людина вже не контролює. Незрозуміло, звідки воно взялося - це результат якоїсь самопобудови. Як відбувається вона, нікому невідомо ", - підкреслює Кулешов.
Отже розум людини створив ще один розум, який знаходиться поза управлінням творця цього розуму. Нічого це вам не нагадує? Чи це не те саме людське сприйняття реальності, яке знаходить себе за межами істинного простору, за межами самого Творця. Це побічна дія неконтрольованого розуму людини? Ким контрольованого?
Неконтрольований розум хоче контролювати неконтрольований розум!!!!!!!!!!! Це втеча від самого себе? Чи справді штучний інтелект являється загрозою для людства?
Стаття начинена запитаннями, які задає собі та людина, яка не може забути, що є вихід. Є вихід з заплутаного коловороту подій, є вихід з стану переконань, що на Землі діють не всесвітні закони буття. Є вихід завжди і в любому випадку.
Що це за вихід? Як знайти те місце у свідомості, з якого видно корінь, тобто причину причин? І чому елементарні знання повинні бути під покровом таємності? Чому людство нічого або дуже мало знає про життя, його початок і кінець, і чому саме такий початок і кінець? Запитань необмежена кількість, а де відповіді? Для кожного?
Є вихід, і цей вихід не в контролі над ситуацією, тому що як тільки виникає контроль, контролююче сприйняття випадає з дійсності істини.
Людський розум перебуває в страху перед невідомим, тому що не може осягнути не тільки те, що створене Творцем, але й те, чого сам натворив. В даному випадку інтелект, маючи енну кількість схем, сам створив схему, яка змінює всю структуру гри. Сама собою. Звідки це? Що є основою любого інтелекту і звідки він витікає? Саме так створено трьохвимірну реальність планети Земля, тобто відбулась зміна самої структури простору в якому ніби не діють закони Творця.
Якось ще в сімдесятих минулого сторіччя американські астрономи помітили, що всі спіральні галактики порушують так звану кеплеровську динаміку, тобто крутяться не так як всі решта галактик. З цього було ясно, що 90 % маси всієї речовини всесвіту просто невідомі науці. Таємничої речовини, яка не взаємодіє з електро-магнітним випромінюванням, тобто не поглинає, не випромінює, не відображує, не відхиляє світло, радіохвилі, інфрачервоні, ультрафіолетові, ренгенівські і всі інші діапазони електро-магнітних випромінювань. Що сеє значить?
Цю невідому матерію назвали темною.
Ми знаємо, що якщо є світло – хвильова субстанція, то очевидно є те, по чому ті хвилі розходяться, чи не так?
А людина сприймає лише самі хвилі.
Хвилі створюються НА ПОВЕРХНІ океану, отже людство бачить лише поверхню всього буття, а те що є основою буття – просто не сприймає.
Матерія, яку сприймає людство – є лише маленькою частиною буття, вона створена завдяки основі а не навпаки і тому поки людина не усвідомить основу буття, вона ніколи не прийде до усвідомлення істини, тобто самого себе.
Чому основа буття не взаємодіє з тим, що складає основу тієї матерії, яку бачить людське око? Навіть не пересікається?
І сказав Господь: Не буде вічно Мій Дух знехтуваний людьми; тому що вони плоть; нехай будуть дні її будуть сто двадцять років. Бут. 6: 3
Як тільки наука не намагалась закрити від людського ока поняття ефіру, програмуючи людське сприйняття жити на поверхні простору-часу, впроваджуючи різні закони, які закривають доступ до самої основи, завжди були ті, хто витягував людство з прірви замкнутого розуміння матерії: поети, художники, філософи...
В замкнутому сприйнятті не може не існувати страх, тому що людина не має уяви про самі закони буття, про своє справжнє існування.
Довго Тесла відстоював знання про ефір, спростовуючи тоді такий відомий закон Енштейна, в якийсь час він перестав захищати свої роботи і навіть пропагувати теорію Енштейна. Чому?
Знання про Ефір – це знання про все: про енергію, про те як створена матерія, а отже володіння нею, знання про володіння енергією (всім творінням).
Тесла побоявся, що людям в їх стані, з їх бажаннями і якостями не можна давати в руки вільну енергію.
Тільки одне не до кінця усвідомив Тесла, що володіти матерією в повному розумінні зможе тільки той, хто живе по законах всесвіту! Тобто великої шкоди ті знання не дали б ніколи, тому що тим, хто не в Дусі, Дух не підкоряється!
Зрозуміти і усвідомити, Бути Основою, а не тільки поверхневою хвилею може тільки той, хто є Тим Духом, тобто сприймає Душею, Духом.
Менделєєв описував ефір як газ(знаємо що таблиця цього вченого мала інший вигляд, основу забрано), Тесла – як дуже щільну матерію, тому по ній електро-магнітні хвилі розповсюджуються з такою швидкістю. Прана, Дух, Ефір - різні назви, все дійсно має структуру ущільненого повітря, прозорої, згущеної субстанції, яка набагато щільніша за повітря, тому може сприйматись як газ.
Заглянемо в цивілізації, які існували в просторі-часі багато тисячоліть тому.
Коли Марії довелось перебувати в двох часових лініях, на якийсь проміжок часу сприймати одночасно два простори нашої планети, в часи Лемурії Земля знаходилась на іншій частоті, тому ефір був проявлений і гравітація була-сприймалась зовсім по-іншому. Людина, зріст якої був набагато більший, могла легко левітувати, переміщатись на великі відстані в польоті, по Землі ступала легко. Якщо порівнювати різницю між рухами в водному просторі і на суші, в воді прикладається набагато більше зусиль, щоб підняти руку чи ногу, ступити крок. Така приблизно різниця між прикладеними зусиллями рухатись в часі-просторі Лемурії і в людей сьогодні.
Чому це так? Все від сприйняття! Лемурійці сприймали світ як рай, сприймали всі, тому світ був Раєм! Ефір є основою і з основи твориться все, тому бажання управляти не було, не було потреби, все творилось з першооснови, яка організовувала Ефір.
Уявіть собі, що ви з того моменту, скільки себе пам’ятаєте, навколо бачили тільки щасливих, добрих, ввічливих людей, знали що вмієте літати, що все відбувається легко, світ прекрасний, кольори і все навколо чарівне, ви лиш доповнюєте цей світ своїм натхненням, любов’ю і вдячністю. В світі панує гармонія, єдність і любов.
А тепер уявіть. що ви хвиля світла, яка постійно змінює кольори, форму і значення. То ваша думка сягає всіх і вся, то ви наймізерніша частка, яка замкнута сама в собі. Отже все це уява, уява не інтелекту, бо інтелект є результатом цієї уяви.
В дуже недалекому часі людство дізнається більше про Лемурійську ( не має значення як називає її людство) цивілізацію. Чому здавалось нічого не залишилось від такої розвиненої цивілізації?
З більш ширшим сприйняттям законів фізики, коли людина прийме світ таким, яким він є насправді, а не з переконання, що матерія первинна і людина є тілом, відкриватимуться, проявлятимуться в просторі великі знання нашої планети і всього всесвіту.
Щось тут не те.. - скаже вимогливий розум, - як може основа творити все і не взаємодіяти з творенням?
Астрофізики прийшли до висновку, що нас не існує, світ голографічний. Уява про щось не взаємодіє з вашим мозком на пряму, це окремий світ, який створений штучно вашою думкою. Отже штучний інтелект має на вас такий вплив, як голограма на творця! Вона є чи її нема?
Як казав Шекспір: бути чи...
Шануймося бо ми є Одно!
P.S: З ефіру вийшло все, тільки не все є ефіром. Щоб пізнати Дух, потрібно прийняти той Дух. Амінь.
9.12.2016
Ще маленький допис: Сьогодні ,та ж хороша людина, переслала відео, де якраз намагаються освітлити тему, про яку йдеться в статті. Мова там ведеться про адронний колайдер, де намагаються пізнати ту темну енергію за допомогою зіткнення ядер. Саме так, добре працює думка фізиків.
https://www.youtube.com/watch?v=Ritas9X_aoE
Але Дух не має думок, тому нічого не створював. Просто все виходить з Духу. В єдиному моменті. Думка фізиків не може сягнути того, що в Дусі немає зіткнень ядер, в Дусі є одне ядро, єдине. І тому темної матерії так багато
|