|
ПЕРЕХІД ВІД ХРОНОСА ДО КАЙРОСА
Земля поступово змінює перспективу часу. Часова лінія, в
якій перебувала свідомість Землі, знаходилась в точці сприйняття Хроноса –
лінійного часу, в якій час постійно був у спожитку. Внутрішній час сприймався
як мить, яка постійно проходить і ніколи не повертається. Заглянути в майбутнє
могли одиниці, повернути минуле не міг ніхто. Тобто ми сприймали творіння часу
як Хронос (Бог часу) поїдав своїх дітей. Цей часовий пласт, в якому події,
зовнішній простір змінювались згідно лінійного потоку сприйняття часу, це
внутрішнє середовище в формі яйця з двома виходами знизу і зверху, починає
поступово звертатись до верху, перевертаючи весь внутрішній час назовні.
Сприйняття часу переходить в зовнішній простір, де час просто існує статично. Точка
сприйняття, тобто уособлена свідомість має змогу в імпульсному відношенні
проникати в різні часові пласти, і часові пласти з такої перспективи бачаться в
одномоментному бутті як даність. Все відбувається як Єдина Мить Буття тут і
зараз, тобто сприйняття КАЙРОСА, Бога щасливої миті. Сприйняття Єдиної Миті Буття з перспективи
Єдиної Точки, Центру Буття, Ядра, яке породжує все. Точки Творіння, Точки
Любові, Точки Є.
Кайроса зображували з довгим чубом, що виростає з тімені,
в руках він зосереджено тримає ваги. Трактувався такий образ, як невловимий
шанс, якого дуже важко вхопити за чуба. Так розумілась рідкість щасливої миті.
Насправді ж ваги говорять про стан урівноваження,
енергетичний баланс. Чуб (оселедець) на тімені (коронній чакрі) відображає
антену, яка в стані рівноваги виводить людину від світу зовнішнього у
внутрішній світ, тобто від часу внутрішнього – лінійного, до часу Зовнішнього,
постійного, в якому все є в єдиній миті буття.
Відразу перед
очами постає образ Мамая, козака, який сидить в позі Будди, з Бандурою. Саме Школа
Козацтва несла воістину Велике Знання про Свідомість Людини взагалі, істинне
розуміння Волі. Ті сакральні Знання, які ніс справжній Український рід споконвіків,
був таємно збережений в невеликому осередку Козаків. Сакральна організація , в
яку відбирались лише високодуховні, чуттєві чоловіки, в часи абсолютної заборони
метафізичних знань, зберігала саме зв”язок людини з Всесвітом, Світом Широкого
Сприйняття, Світом без обмежень, Світом Сили Світла, Сили звільнення від
існуючих рамок, Світом Справжніх Можливостей Людини! Всі ті так звані дива, майстерністю яких
володіли Козаки, а саме левітація, телепортація, навіть трансформація предметів,
все було підвладно невеликому гурту людей. Саме слово козак з тюркського –
зберігач, сторож, яке потім трактоване як воїн, завойовник. Воно було
перетлумачене недалекою свідомістю мало духовних людей як і слово Джихад( внутрішня боротьба) у
Мусульманстві. Істинна Майстерність
Козака несла в світ тільки Мир, рівновагу, Спокій. Оселедець на голові символізував
антену в Вищий Світ. Саме зберігач, охоронець Великих знань – ось істинна роль
Козацтва.
Отже Кайрос –
Бог Зовнішнього часу, який статичний, він просто є, ввесь відразу. Усвідомлення всього часу відразу дає розширення Людської
Свідомості, вихід свідомості у широке сприйняття дійсності, повернення істинних
можливостей людини.
Вхід у Сприйняття Козака Кайроса є виходом
свідомості людства з пастки лінійного сприйняття. Свідомість Матері Землі і її
жителів переходить в вищу Точку Сприйняття, в Світ Щасливої Миті Бога Кайроса.
В Момент Вічності всього Буття.
З Любов"ю, Марія Воробець.
|