Повноті притаманне мовчання.
Не народжує гомін ідей.
Споглядання, тонке міркування
Впорядковує думку людей.
На зорі птах оспівує промінь,
Лист шепоче траві настрій дня,
Оприроднена думка доходить
До вселенських законів буття.
У природи нема ієрархій,
Прагма-літик природі не друг.
Повноваження, лідерство партій
Для природи то навіть не звук.
Не рахує рух дійсності гроші,
Не важливий для дуба кордон,
Соловей свою пісню розносить
По Землі не міняючи тон.
Лиш людна - в порівнянні не вдати
Ні до яких природних істот
Розділила планету на грати,
Нищить світ до болючих пустот.
Хто і як в досконалу природу
Сприйняття раю тут і тепер
Ввів нечувану сонцем зневагу
До землі, лісу, чистих озер?
Звідки взялась ворожа програма
В мізках людства, елаймент тут чий?
Як красот всеземних панорама
Лиш нажива на шлунок кутий.
Як і хто скрізь розніс ненажерство,
Ненаситність, ідею бабла?
Звідки в думці обман, лицемірство
Як людина блаженна була?
Не працює в природі копілка,
Рух буття не підкупиш нічим,
Не прикрасить реальність горілка
Доки люд до природи глухий.
Тільки святість природи не в шлунку,
Не в розведенні псів для розваг.
Пізнання розмаїття в гатунку
Сприйняття бути з СВІТОМ В ЛАДАХ!
22.22 26.05.2019
|