ВАРТО м
Що поле, вітер, сонце – то є рай,
Що в горах джерело про це дзюркоче,
Що спів про радість нам голосить гай!?
Чи варто людям Серденько відкрити,
Коли думки наповнені страхом,
Коли Любов – у ній лиш сила Жити
Сприймається чи слабкістю, чи злом!?
Чи варто відкривати людям правду,
Коли не відчувають, не беруть!?
Незнанням своїм чинять в собі зраду
Своїй природі, бо не ймуть де суть.
Та Рай незмінний!
В кожнім вдосі Вдячність!
У кожнім русі трепет висоти!
Бо існування – Сяйва вічна радість,
БО ВІЧНІСТЬ ДУХУ НЕ ПЕРЕМОГТИ!
6.09.2020 12.12
|